якось невизна4ено все... перший раз в житті хо4еться стабільності... Всі ці дурні по4уття,явно не такі сильні і невмирущі,щоб звретати на них стільки вот уваги...прям заповняють мене всю..тут і образа і багато-багтао симпатії, злість,любов...просто все-все-все... і все це навалюється на мене... Питання падають на мене з висоти хмаро4оса...а я не можу ні на одне відповісти... Вони б*ють,б*ють...а я стою і думаю..Блін,так сама ж у всьому виновата..ні4ого дур*ю маятись..треба щось серйозне робити,викинути з голови минуле,по4ати майбутнє. Ага! а Фіг! не виходить... і все ось так заплутано поплутано... ехх) життя)))
І вот уявляєте,в4ора,людина, в якій я 100пудово була впевнена, навіть не 100пудово..я навіть не думала ні про що погане... Так просто пройшла 2 рази мимо мене,навіть не глянувши.Люди,з якими я тільки-тільки познайомилась будуть бігти за мною,кри4ати... а Вот той один..ні. не помітить. в 2 сантиметрах від нього пройшла... просто здивована... тупо близька людина..вот тепер дійсно...ТУПО. при4ому тепер навіть не можу йому про це сказати..його ж нема в асі... вот і напрошується одне-єдине слово... вот сказати,щоб заткнути мою вда4у. МАЗАФАКА, і все. вееесело живеться=)